Квітковий екстракт туберози для парфумерних композицій та натуральної ароматики
Воск туберози отримують шляхом екстракції квіток рослини летючими розчинниками з подальшим видаленням розчинника - у підсумку залишається густа ароматична маса, насичена природними пахучими сполуками квітки. Саме такий продукт називають конкретом, і він слугує проміжною сировиною для отримання абсолюту туберози, який високо цінується у високій парфумерії за глибокий, солодкувато-вершковий, трохи п'янкий квітковий аромат. Фасування в 1 кг орієнтоване на парфумерні студії, лабораторії натуральної ароматики та невеликі виробництва, яким важлива стабільна партія сировини без потреби регулярно докуповувати дрібні обсяги.
Основна сфера застосування воску туберози - нішева та селективна парфумерія, де його використовують як самостійно, так і в поєднанні з іншими квітковими абсолютами й конкретами - жасмином, іланг-ілангом, трояндою, а також з деревними та смолистими компонентами на кшталт сандалу, ветиверу чи бензоїну, що дозволяє розкрити композицію в часі та надати їй об'єму. Окрім тонкої парфумерії, продукт знаходить застосування у виробництві твердих парфумів, ароматичних саше, натуральних ароматизаторів для свічок преміум-сегменту та у спа-індустрії для створення релаксаційних композицій з квітковим характером. В доглядовій косметиці воск туберози іноді вводять точково у креми, бальзами та олії для тіла як природний ароматизатор, що надає продукту статусного квіткового шлейфу.
При роботі з воском туберози важливо враховувати, що це концентрована сировина, тому дозування у готових композиціях зазвичай вимірюються малими частками від загальної маси - для парфумерних сумішей достатньо кількох грамів на 100 грамів основи, залежно від бажаної інтенсивності звучання квіткової ноти. Вводити воск рекомендується на етапі змішування базових нот композиції, попередньо злегка підігрівши масу на водяній бані до температури близько 40-50 градусів Цельсія, щоб полегшити розчинення у спиртовій основі або в жирних оліях-носіях. Прямого нагрівання та високих температур варто уникати, оскільки летючі ароматичні компоненти чутливі до перегріву і можуть частково випаровуватись, що знизить насиченість запаху готового продукту.
Добре поєднується воск туберози з етиловим спиртом високої концентрації під час мацерації для отримання парфумерної есенції, а також з жирними оліями-носіями - жожоба, мигдальною, фракціонованою кокосовою - якщо завдання полягає у створенні олійних парфумів чи бальзамів. У свічковій справі продукт комбінують з натуральними восками на кшталт бджолиного чи соєвого, додаючи його у розплавлену масу на фінальному етапі перед заливкою, коли температура знижена до безпечного для аромату рівня, зазвичай близько 60-65 градусів.
Зберігати воск туберози слід у щільно закритій тарі, у прохолодному темному місці, подалі від прямих сонячних променів та джерел тепла, оскільки летючі компоненти поступово втрачають інтенсивність при контакті з повітрям і світлом. Рекомендується уникати частого відкривання ємності і по можливості використовувати невелику тару для робочих обсягів, залишаючи основний запас у герметичному пакуванні.
Ароматичне саше з нотою туберози
Воск туберози 5 г
Бджолиний воск 15 г
Олія солодкого мигдалю 30 г
Рисова пудра 40 г
Бджолиний
воск і мигдальну олію розтоплюють на водяній бані при температурі близько 55
градусів до однорідності, потім знімають з вогню і дають масі трохи охолонути.
У теплу суміш вводять воск туберози, ретельно перемішують до повного
розчинення, після чого поступово додають рисову пудру, домагаючись пластичної
консистенції. Готову масу розкладають тонким шаром на пергамент, формують
невеликі пастилки і залишають застигати при кімнатній температурі протягом
доби, після чого загортають у тканинні мішечки саше.