Ефірна олія мандарина: холодне пресування шкірки
Мандарин, Citrus reticulata, походить з Південно-Східної Азії, а в Європі його здавна вирощують в Італії, зокрема на Сицилії та в Калабрії. Ефірну олію отримують холодним пресуванням шкірки плодів. Картка товару вказує INCI Citrus reticulata Blanco essentia Oil, виробника з Італії та тару 1 літр.
Залежно від стиглості плодів розрізняють зелений, жовтий і червоний мандарин. Тип цієї партії в картці не зазначено, його можна уточнити у постачальника.
Склад
Найбільша частка олії мандарина припадає на лімонен, далі йдуть гамма-терпінен, альфа- та бета-пінен. Характерну солодку, трохи квіткову глибину аромату дає метил-N-метилантранілат, який міститься в мандариновій олії в невеликій кількості.
Запах
Солодкий, соковитий, м’який цитрусовий аромат, тепліший і округліший, ніж у лимона чи грейпфрута.
Застосування
Креми і лосьйони
Мандарин популярний у засобах для тіла та рук, де потрібен легкий, приємний для широкої аудиторії запах.
Засоби, що змиваються
Гелі для душу, шампуні, піни для ванн.
Аромати для приміщень і свічки
Цитрусові суміші для дифузорів, ароматичні свічки.
Як вводити
У засобах, що не змиваються, олію використовують від 0,5 до 1,5 %, у засобах, що змиваються, до 2 %. Додають її при охолодженні нижче 40 °C, а у водні системи разом із солюбілізатором. Олія мандарина, отримана пресуванням, на відміну від бергамоту чи лайма, зазвичай не вважається фототоксичною.
Окиснення і маркування
Лімонен швидко окиснюється на повітрі, а окиснений лімонен є відомим подразником і алергеном. Тому відкриту тару варто використати швидко, у засоби додавати антиоксидант, а при маркуванні враховувати лімонен як алерген за правилами ЄС.
Сумісність
Мандарин гарно поєднується з ваніллю, лавандою, нероллі, іланг-ілангом, кардамоном, гвоздикою.
Характеристики
Олію отримують холодним пресуванням шкірки плодів Citrus reticulata, її INCI Citrus reticulata Blanco essentia Oil. Виробляють її в Італії, тара 1 л.
Приклад: крем для рук, 1000 г
Водну фазу 1000 г крему складають 700 г очищеної води, 50 г гліцерину та 4 г алантоїну. Емульгують її 50 г гліцерилстеарату і ПЕГ-100 стеарату разом з 25 г цетилового спирту, а олійну фазу утворюють 60 г олії ши та 90 г олії мигдалю з 3 г токоферолу. Наприкінці вводять 10 г ефірної олії мандарина і 8 г консерванту.
Нагрійте воду з гліцерином і алантоїном до 75 °C, окремо розплавте емульгатор, цетиловий спирт, ши та олію мигдалю. Поєднайте фази, гомогенізуйте і охолоджуйте при перемішуванні. Нижче 40 °C додайте токоферол, ефірну олію і консервант, скоригуйте pH до 5,5. Частка мандарина 1 %.
Зберігання і суміжні позиції
Прохолодне темне місце, тара заповнена якомога повніше. Антиоксиданти доступні в розділі консерванти і антиоксиданти оптом, інші олії в розділі ефірні олії оптом.
Часті питання
Як отримують ефірну олію мандарина?
Холодним пресуванням шкірки плодів Citrus reticulata.
Як зберігати олію мандарина?
У прохолодному темному місці, а тару заповнювати якомога повніше.
Яку частку мандарина вводять у засоби, що не змиваються?
Від 0,5 до 1,5 %.