Рослинний емульгатор, який об'єднує харчове виробництво і косметичну лабораторію
Соєвий лецитин - це природна поверхнево-активна речовина, яку отримують із соєвих бобів шляхом холодного віджиму олії з подальшим очищенням. Найбільший світовий попит на цей продукт формує харчова промисловість: кондитерське виробництво, випічка, шоколадна індустрія, маргаринове виробництво використовують лецитин як стабілізатор емульсій, що покращує текстуру тіста та однорідність шоколадних мас. Крім харчової галузі, соєвий лецитин активно застосовують у косметичному виробництві, де він належить до категорії Емульгатори, яка об'єднує речовини, здатні пов'язувати водну та олійну фази у стабільну систему. Фасування 1 кг зручне для невеликих цехів, кондитерських студій та майстерень, що виготовляють креми, бальзами чи харчову продукцію середніми партіями, а також для випробування нових рецептур перед масштабуванням виробництва.
У косметичних рецептурах лецитин виконує роль м'якого емульгатора та компонента, що відновлює бар'єрні функції шкіри й волосся, тому його часто застосовують у кремах, масках, бальзамах для губ та засобах після гоління. Він сприяє кращому проникненню активних речовин та надає текстурі продукту оксамитовості. Дозування у косметичних емульсіях зазвичай становить від 1 до 5 відсотків загальної маси, вводиться на етапі змішування олійної фази при температурі 60-70 градусів, до додавання водної фази. У харчових рецептурах кількість лецитину коливається від 0,3 до 1 відсотка залежно від типу продукту - для шоколаду, глазурей, соусів та хлібобулочних виробів. Соєвий лецитин добре поєднується з іншими емульгаторами та загусниками, що дозволяє комбінувати його для отримання стабільніших систем: наприклад, разом з Арістофлексом для холодних емульсій або з стеариновою кислотою для отримання щільнішої, термостійкішої консистенції кремів.
У побутовій хімії лецитин застосовують як компонент, що знижує поверхневий натяг та допомагає рівномірно розподіляти олійні добавки у мийних засобах і поролях. Виробники свічок та воскових виробів також використовують його для покращення текучості розплаву та зниження розтріскування поверхні - тут лецитин нерідко поєднують із натуральними восками, такими як Віск Ягідний, для отримання пластичнішої маси. У фармацевтичній галузі лецитин застосовують як допоміжну речовину при виробництві капсул і суспензій завдяки його здатності стабілізувати суміші жиророзчинних компонентів. Зрідка соєвий лецитин застосовують і у мильній справі - як добавку, що пом'якшує піну та надає милу приємнішої текстури, однак це не основний напрямок його використання.
Зберігати продукт слід у герметично закритій тарі, у сухому прохолодному місці без прямого потрапляння сонячних променів, за температури не вище 25 градусів. При тривалому зберіганні можливе природне розшарування маси, тому перед використанням рекомендується злегка підігріти та перемішати вміст до однорідності. Термін придатності за дотримання умов зберігання зазвичай становить від одного до двох років з дати виробництва.
Живильний бальзам для рук із лецитином
Лецитин соєвий - 12 г
Масло какао - 35 г
Олія соняшникова - 45 г
Вода дистильована - 90 г
Віск бджолиний - 15 г
Гліцерин - 8 г
Ефірна олія апельсина - 6 крапель
Масло
какао, олію соняшникову, бджолиний віск та лецитин розтопити на водяній бані до
однорідної маси за температури приблизно 70 градусів. Окремо підігріти воду з
гліцерином до тієї ж температури і повільно ввести у олійну фазу, безперервно
збиваючи міксером до утворення густої однорідної емульсії. Коли маса охолоне до
40 градусів, додати ефірну олію апельсина, ретельно перемішати і перелити
готовий бальзам у банку для подальшого зберігання у прохолодному місці.